Путін озвучив Ердогану свої вимоги до України

Туреччина з великою обережністю позиціює себе як посередник між Росією та Україною, і схоже на те, що це дає результати.

У четвер вдень президент Володимир Путін подзвонив президенту Туреччину Реджепу Таїпу Ердогану і повідомив, чого саме вимагає Росія для мирної угоди з Україною.

Протягом пів години після закінчення телефонної розмови я взяв інтерв’ю у головного радника та речника Ердогана Ібрагіма Каліна. Він був серед невеликої групи чиновників, які слухали розмову. Російські вимоги діляться на дві категорії. Перші чотири, на думку Каліна, для України не надто складні.

Головна серед них – що Україна має стати нейтральною та не претендувати членства в НАТО. Президент Володимир Зеленський уже визнав це.

У цій категорії є й інші вимоги, які здебільшого спрямовані на «збереження обличчя» для російської сторони.

Україна мала би пройти процес роззброєння, щоб була певність, що вона не становить загрози для Росії. В Україні мав би існувати захист російської мови. І є ще одна вимога, яка звучить як «денацифікація».

Це глибоко образливо для Зеленського, який сам є євреєм, і деякі його родичі загинули під час Голокосту, але турецька сторона вважає, що Зеленському було б досить легко погодитися. Можливо, Україні буде достатньо засудити всі форми неонацизму та пообіцяти їх стримувати.

З другою категорією вимог будуть труднощі, і під час телефонної розмови Путін сказав, що для досягнення домовленості з цих питань потрібно провести переговори віч-на-віч між ним та українським президентом. Зеленський вже заявив, що готовий зустрітися з президентом Росії та вести з ним переговори віч-на-віч.

Калін був набагато менш конкретним щодо цих питань, просто сказавши, що вони стосуються статусу Донбасу на сході України, частини якого в односторонньому порядку вже заявили про своє відділення та про свою проросійську орієнтацію, а також статус Криму.

Хоча Калін не вдавався у деталі, є припущення, що Росія вимагатиме від українського уряду відмовитися від території на сході України. Це буде глибоко спірне питання.

Інше припущення полягає в тому, що Росія вимагатиме від України офіційно визнати, що Крим, який Росія незаконно анексувала в 2014 році, тепер дійсно належить Росії. Якщо це так, то для України це буде гіркою пігулкою.

Однак, це є фактом, навіть попри те, що Росія не має законного права володіти Кримом і навіть підписала міжнародний договір (після розпаду СРСР, але до приходу до влади Володимира Путіна), визнаючи, що Крим є частиною України.

Проте вимоги президента Путіна не такі суворі, як деякі побоювалися, і вони навряд чи варті всього того насильства, кровопролиття та руйнувань, які Росія завдала Україні.

Враховуючи жорсткий контроль Путіна над російськими ЗМІ, для нього та його помічників не має бути складно представити все це як велику перемогу.

А ось на Україну чекають серйозні хвилювання.

Якщо дрібні деталі будь-якої угоди не будуть детально відпрацьовані, президент Путін та його наступники завжди зможуть використати це як привід для нового вторгнення в Україну.

На укладання мирної угоди може піти багато часу, навіть якщо саме припинення вогню тим часом зупинить кровопролиття.

Україна жахливо постраждала за останні декілька тижнів, і відновлення міст і містечок, які Росія пошкодила чи зруйнувала, займе багато часу. Так само як і переселення мільйонів біженців, які покинули свої будинки.

А як щодо самого Володимира Путіна? Були припущення, що він хворий, чи, можливо, навіть психологічно неврівноважений. Чи помітив Калін щось дивне у ньому під час телефонної розмови? Зовсім ні, сказав він. Путін, судячи з усього, був чітким і лаконічним у всьому, що говорив.

Але навіть якщо йому вдасться представити угоду з Україною як славну перемогу над неонацизмом, його позиції у його країні мають послабитися.

Дедалі більше і більше людей зрозуміють, що він надто прорахувався, а історії про солдатів, які були вбиті чи взяті в полон, уже дуже швидко поширюються.

 

Джерело: www.bbc.com