Російські окупанти зруйнували половину Ірпеня. Як технології допомогли оцінити збитки у $922 млн

Технарі та волонтери ініціативи RebuildUA витратили 750 годин, щоб оцифрувати та оцінити всі руйнування росіян у Ірпені. Із 22 149 будівель відносно вціліла половина. 2525 споруд знищено або майже повністю зруйновано. Сума збитків – щонайменше 25,3 млрд грн, проте вона не остаточна. Цього достатньо, щоб Росія заплатила?

Перші дрони вилетіли фіксувати масштаби руйнувань, ледве російські війська покинули Ірпінь, каже керівниця RebuildUA Оксана Сімонова. За 25 польотних місій зробили тисячі деталізованих знімків для ортофотопланів. Далі аналітики переглядають, обробляють зображення й за ними оцінюють рівень пошкоджень. На оцифровку міста, де до війни було майже 70 000 мешканців, знадобилося 750 годин, шестеро людей з команди та два десятки волонтерів.

Серед міст на Київщині Ірпінь, ймовірно, понівечили найбільше. «Порівняно, навіть Гостомель та Буча постраждали менше», – каже аналітик проєкту Василь Шиманський. Аналіз – попередній. Команда почала роботу із невеликих сіл – наразі має звіти із Мощуна, Забуччя, Озер, Пущі-Водиці, Горенки. У Мощуні – важливому форпості на підступах до столиці – точилися чи не найзапекліші бої. Село зруйновано на 75%, оцінка збитків – 1,1 млрд грн.

Загалом у Ірпені пошкоджено 10 596 будівель, це трохи менше половини міста. Найбільше постраждала вулиця Багірова, неподалік від військового шпиталю, там зруйновано 692 споруди – 69% всієї вулиці. Збитки житлового фонду – багатоквартирних і приватних будинків – у RebuildUA оцінюють у 17,7 млрд грн. Повністю знищена десята частина багатоповерхівок, де мешкало понад 3600 людей.

RebuildUA – волонтерська ініціатива сервісу аналітики для управління земельним банком Vkursi Zemli та агротех-компанії SmartFarming, що оцифровує сільгоспземлі за допомогою дронів. Співзасновник обох проєктів – серійний підприємець з фокусом на аграрні технології Артем Бєлєнков, якому також належить медіа Aggeek. Один з його бізнес-партнерів – Віталій Ільченко, власник холдингу UKRAVIT, що виробляє засоби захисту рослин.

Оцінювати руйнування й залучати волонтерів допомагають активісти з архітектурної організації «Урбанина» та Київська школа економіки (KSE). Технології для аграріїв стали у нагоді й у фіксації воєнних втрат, проте вони не всесильні. Сума збитків не остаточна, адже волонтери не враховують особисте майно – спалені приватні авто, вкрадену мародерами техніку тощо.

60 багатоповерхівок і 620 приватних будинків у Ірпені неможливо відновити, каже Сімонова. Та біля половини будівель у звіті стоїть позначка «імовірне руйнування». Це значить, що на фото є будівельне сміття навколо будівлі або ж сусідні зруйновані вщент, каже керівник напряму оцифрування у RebuildUA Микола Червак. Тож всередині можуть бути руйнування, проте чітко визначити їх на знімках неможливо. У фінансовій оцінці збитків такі випадки не враховують.

Лише перший етап

Позиція України: Росія має платити репарації за все, що зруйнувала. Одне із джерел фінансування – закордонні активи РФ та підсанкційних бізнесменів.

Станом на кінець червня країни ЄС арештували яхти, вілли, нерухомість та інше майно російських олігархів на €12,5 млрд, заявив представник Єврокомісії Крістіан Віганд. Ще $350 млрд – заморожені на Заході активи центробанку РФ, заявила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра. Оцінка арештованого майна російських бізнесменів, за її словами, – близько $1 трлн.

План конфіскації у ЄС розробляється, оголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Але передати хоча б долар із цих коштів на відбудову Ірпеня, Бучі, Маріуполя й десятків інших міст буде непросто.

Порядок відшкодування для українців держава теж ще не визначила, поки підбиває втрати, що зростають із кожним днем. Тож збір інформації – важливий, але лише початковий етап довгого процесу.

RebuildUA віддає дані місцевим громадам та держорганам, наприклад, Київській ОВА, профільним міністерствам та Нацраді з відновлення. Ще один отримувач – проєкт «Росія заплатить» від KSE, що збирає у тому числі інформацію про збитки громадян та бізнесу. До 8 червня загальна сума втрат вже перевищила $103,9 млрд, йдеться в останньому звіті проєкту.

«У будь-якому разі першим кроком має бути подання заяви про пошкодження майна», – каже Сімонова. Найдовший шлях – подати фізичну заявку в ЦНАПі. Також зафіксувати збитки можна через сайт «Росія заплатить» і у додатку «Дія», за три місяці роботи проєкту Мінцифри отримало 225 000 заяв.

Джерело: Форбс