fbpx
Ірпінь, Здоров'я

Хірург Олександр Тромса: «Надаємо допомогу й тоді, коли інші вже не беруться»

Вівторок, 21 Травня 2019 | 21:05

Півроку тому хірургічне відділення Ірпінської міської лікарні очолив хірург із 20-річним досвідом роботи Олександр Тромса. Шість місяців – невеликий час для помітних зрушень у такій жорстко регламентованій галузі, як медицина, однак життя не стоїть на місці, і перші зміни вже є. У відділенні суттєво збільшилася кількість пацієнтів, а хірургічні втручання стали менш травматичними й після них тепер потрібно менше часу для реабілітації.

Про те, що саме стоїть за цими успіхами, і чому в Ірпінську лікарню приїздять на лікування зі столиці та з інших міст України, редакція «ІВ» розпитала безпосередньо в Олександра Васильовича.

 

– Хто у вас працює і які підрозділи має хірургічне відділення, яке Ви очолюєте?

– У нас діє щелепно-лицевий підрозділ, гінекологічний, ЛОР і загальна хірургія. Колектив складається з 62 працівників, включаючи санітарок та медсестер. 12 лікарів. Майже всі вони мають вищу категорію. Усі регулярно проходять курси вдосконалення, атестації. Ми це підтримуємо – дуже добре, коли вони хочуть оволодіти якоюсь новою методикою.

За межами України добре відомий наш лікар Микола Юхимович Крестянов – кандидат медичних наук, асистент кафедри хірургії та судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. Л. П. Шупика. Він зробив прорив у біозварюванні й лапороскопії. Спробую пояснити просто: під час хірургічного оперування, коли витягують килу і на її місце кладуть спеціальні сітки, була проблема з фіксацією такої сітки. Ніхто не знав, як її закріпити – пришивали, клеїли. Крестянов запропонував її зварювати. Він був у США, куди його запрошували, декілька разів їздив до Туреччини, Австрії, Польщі – іноземні лікарі йому аплодували стоячи. Також серед наших сильних кадрів – Віктор Лисенко, Інна Комісарова, Василь Рибак, Юрій Журавель та ін.

 

– Про те, що ваш заклад співпрацює з Академією ім. Л. П. Шупика, вже не раз доводилося чути. У чому полягає ця співпраця?

– Ми співпрацюємо з хірургами НМАПО з кафедри хірургії. Її працівники на волонтерських засадах допомагають нам оволодіти новими методиками лікування пацієнтів. Вони мають чудові розробки. Ми їх переймаємо. Тепер операції менш травматичні, а період одужання значно зменшився. І що дуже важливо – також не ставимо танталових скоб, як це роблять в інших клініках, використовуємо біозварювання.

 

– Які нові тенденції в хірургії втілює ваш колектив?

– У нашому відділенні добре розвивається малоінвазивна, малотравматична хірургія. За період після мого призначення понад 50% операцій на апендицит робиться лапороскопічно. Якщо раніше це було в межах 10%, то зараз – більше половини. На жаль, не в усіх випадках ці операції можна робити малотравматично – особливо на запущених стадіях.

 

– Чи не застосування нових методів – біозварювання і малоінвазивної хірургії – помітно збільшило потік пацієнтів до Вашого відділення?

– Так, і це теж, але головне – збільшення довіри і дія «сарафанного радіо», коли задоволені пацієнти радять своїм близьким і друзям прооперуватися саме в нас. Є цілі родини, які лікувалися тут. Думаю, що цього року вийдемо на 1000 операцій на рік. А ще недавно їх було 400–500. Також маємо розширення географії наших пацієнтів, яка виходить за межі України. Люди почули, що тут можуть робити операції якісно і на гарній апаратурі, от і їдуть. А місцеві жителі не завжди цінують те, що мають. До нас приїздять оперуватися з Києва, Житомира, Дніпра, Ужгорода, Вінниці, Чернігова… З Німеччини були пацієнти, з Білорусі. Навіть з Ізраїлю, незважаючи на те, що ізраїльська медицина на голову вища. Пацієнти кажуть, що в більшості лікарень поки не заплатиш, до тебе ніхто й не підійде. А тут такого немає.

 

– До вашого відділення нерідко звертаються і по допомогу в оперативному вирішенні складних гінекологічних проблем…

– Дуже часто гінекологічну допомогу надаємо у випадках, коли інші вже не беруться. Люди об’їжджають усі заклади і звертаються до нас у відчаї. Ми робимо все можливе, щоб людина була здоровою.

 

– Як Вам працюється на посаді завідувача відділення хірургії?

– Уже призвичаївся. Але спершу думав, що нічого в мене не вийде. Непросто працювати в часи змін. У нашому випадку – реформ. Особливо коли немає достатнього фінансування. А лікарі ж відповідають за здоров’я і життя тисяч людей.

На власному досвіді відчув, що найважче – втримати колектив. І не дивно. Люди отримують по 4100 грн. У салоні косметології, скажімо, – від 8 тисяч зарплата, і вночі дома спиш – сім’я задоволена. Тож лікарі й медсестри не втрачають можливості працювати десь в іншому місці. Однак поглиблюють проблему й самі пацієнти. З деякими з них та з їхніми родичами інколи надзвичайно важко працювати. От сьогодні у нас у палатах лежать 55 хворих. Чуємо від родичів: «Кидайте того – біжіть до мого!» Не може один лікар чи медсестра займатися відразу всіма хворими. Тож починають грубіянити, ображати, було навіть таке, що кулаки в хід пускали. От медсестри приходять до мене і кажуть: ми за такі мізерні гроші працюємо, тож за що з нами ще й так поводяться, так ображають? Вони готові працювати, але має бути людське ставлення! Наразі хірургічне відділення потребує 7 (!) медсестер!

Ще одна постійна проблема – апаратура. Вона дуже дорога. І те, що ми маємо, постійно потребує оновлення, ремонту. Адже будь-яка техніка не вічна, має свої строки використання. Наприклад, із часом змінюється якість зображення на моніторі. Тож здаємо в ремонт, збираємо на це кошти… Новий апарат коштує до півмільйона гривень.

 

– Лікарі скаржаться на грубість пацієнтів, пацієнти – на неуважність і байдужість лікарів. Як вийти з цього замкненого кола?

– Я зараз поставив перед колегами завдання: кожен пацієнт – наш друг, наш родич, він прийшов до нас по допомогу, і ми повинні йому так добре все зробити, щоб він повертався додому з усмішкою і був радий тому, що сюди потрапив, та порекомендував нас іншим своїм друзям і родичам.

 

– Як у вас із забезпеченням препаратами і взагалі з підтримкою з боку влади?

– Ірпінська міська рада забезпечила наше відділення знеболювачами, антибіотиками, марлею (те, чого не вистачає, пацієнти самі купують). Були придбані ортопедичні протипролежневі матраци. Зараз нам оплатили нові хірургічні інструменти. Також не так давно міськрада профінансувала ремонт у перших трьох палатах, закупівлю необхідних меблів. Плануються ремонти в усіх палатах – всього у нас їх 17.

 

– До 1 січня 2020 року лікарня ще перебуває на балансі Ірпінської міської ради. Що буде далі?

– Далі входить у дію реформа вторинної ланки, і ми переходимо на самоокупність. Що буде потім – ніхто не знає. Зміни в нас постійно.

 

– Що основне у Вашій роботі?

– Основне – це колектив. Він у нас дружний. Дуже допомагаємо одне одному. Не треба нікого просити по кілька разів. Я дав можливість усім себе проявити, і ми спільними зусиллями запустили малотравматичну хірургію. Змінилося ставлення до пацієнтів, і це дало свої результати.

П’ятниця, 08 Травня 2020
11:11

В Україні кількість хворих на COVID-19 перевищила 14 тисяч

В Україні з початку епідемії вже підтвердили 14 195 випадків коронавірусу. З них 2 706 пацієнтів одужали, а 361 людина померла. За добу ...

Середа, 25 Березня 2020
23:35

В Україні зафіксовано 145 випадків коронавірусної хвороби COVID-19

За даними ЦГЗ, станом на 22:00 25 березня в Україні 145 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 5 летальних, 1 пацієнт одужав. За ...

Середа, 19 Лютого 2020
11:41

Мешканець Ірпеня згвалтував жінку, з якою познайомився у соцмережі

До столичної поліції від 44-річної жінки надійшла інформація про те, що за місцем проживання на проспекті Маяковського її зґвалтували. На ...

Понеділок, 01 Червня 2020
15:24

Відключення світла в Приірпінні – де і коли?

Компанія «Київобленерго» опублікувала графік відключень електропостачання в Ірпінському регіоні, запланованих на найближчий тиждень у зв’язку ...