fbpx
Ірпінь, Освіта, Особистості

Ми виховуємо патріотів, які люблять свою країну

Середа, 19 Червня 2019 | 8:53

Він майстер спорту, учений – доктор наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, а ще – полковник запасу, автор публікацій, наукових праць, підручників, посібників і книг. За фахом він юрист, економіст та інженер. Знайомтесь – це ректор Національного університету державної фіскальної служби України Павло Володимирович Пашко.

Його звання, досягнення та нагороди можна перелічувати, але резюмувати варто так – людина-інтелектуал.

Павло Пашко очолює один із найпрестижніших вишів країни. Університет Державної фіскальної служби, що розташований в Ірпені, уже майже 100 років випускає кваліфікованих студентів, які в подальшому працюють в економічних структурах України. Тож про життя та особливості цього навчального закладу розпитували саме його – людину, яка протягом чотирьох останніх років поступово, але наполегливо виводить виш на європейський рівень.

Павло Володимирович вважає, що сучасна система освіти в Україні переживає глобальні зміни. Це пов’язано з тим, що наразі вищих навчальних закладів більше, ніж того потребують студенти. Така тенденція збережеться найближчі 20 років, прогнозує він.

– Причиною цього є безліч факторів, таких як демографічні ями, зниження рівня народжуваності, еміграція та багато іншого. На жаль, країна на сьогодні має досить слабку економіку й фізично не може утримувати таку кількість закладів освіти, про що заявляли і минулі, і теперішні керівники держави.

Ректор прокоментував інтерв’ю з експертом команди чинного Президента України — Сергієм Бабаком, який наголосив на тому, що 212 вишів для України забагато.

– Зараз усі виші борються за те, щоб не потрапити під скорочення та зберегти потік студентів, які бажають отримати вищу освіту. Разом із тим освітні заклади намагаються залишити робочі місця для викладачів. Розвалити все доволі легко, а відновити все дуже непросто, адже це складний процес. Усі це розуміють і хочуть зберегти свої позиції в системі.

Тим більше це актуально для фіскального вишу в Ірпені. Це унікальний заклад, каже керівник і пояснює, що з моменту заснування університету стратегією його розвитку було обрано захист економічних інтересів держави.

– До сьогоднішнього дня цей напрямок майже не змінився, ми продовжуємо активно готувати спеціалістів, основним завданням яких є протекція економічних інтересів країни.

НУДФСУ – це комплексний університет, який зорієнтований на досягнення однієї мети — протидія економічним злочинам.

– Коли ми юристам викладаємо основи бухгалтерії, а бухгалтерам — основи юриспруденції, банківської системи і так далі, ми всебічно розвиваємо майбутніх унікальних спеціалістів, які так потрібні сучасному ринку праці.

Рейтинг найпопулярніших спеціальностей у вищі дещо змінився, каже ректор.

— Зараз на всіх нових спеціальностях конкурс набагато більший, ніж на них виділено місць: тренери зі спорту, міжнародне право, журналістика. Майже всі нові спеціальності на сьогодні дуже актуальні. Дещо зменшився попит на економічні спеціальності, хоча минулого року ми заповнили всі бюджетні місця, але все ж таки спостерігаємо тенденцію до зменшення кількості абітурієнтів.

Університет надалі співпрацюватиме з Державною фіскальною службою та готуватиме фахівців у рамках програми співпраці. У перспективі ми плануємо розширити пул спеціальностей для підготовки фахівців не лише для фіскальної служби, а й для всієї України. Плануємо ввести такий фах, як медична реабілітація та інженерні спеціальності.

Фіскальний університет, як і всі вищі навчальні заклади, переживає труднощі, але попит на навчання саме в цьому виші зберігається завдяки зусиллям керівничого складу, який займається неперервною модернізацією навчального процесу.

– За минулий рік ми мобілізувались і почали суттєво оновлювати матеріальну базу університету. Студенти це розуміють, адже університет виглядає доволі престижно, чисто, охайно, без будь-яких проявів вандалізму. Ми виховуємо не просто студентів, а патріотів України, які люблять свою країну. У нас кожна аудиторія тематична й присвячена певній галузі — з фотографіями, атрибутикою, мінімузеями. Ми вивчаємо податки в Києві, товарознавство — в Миколаєві, боремося з контрабандою в Одесі, в Закарпатті вивчаємо бухгалтерію, у Львові — статистику, в Чернігові — математику, анатомію та фізіологію людини — в Полтаві, митні проблеми обговорюємо на Хмельниччині…

Коли студенти бачать, яка могутня, велика та красива Україна, вони й самі намагаються зробити для своєї держави більше, впевнений ректор вишу.

Він наполягає, щоб зрозуміти, яка Україна велична, неповторна та надзвичайно багата й могутня країна, потрібно відвідати кожне її місто.

– У вас є можливість захищати її економіку, адже економіка — це основа всього, на ній базуються всі структури, які отримують заробітну плату за рахунок податків, які ви повинні правильно зібрати, — так, щоб країні було вигідно, а громадянам — зручно їх платити. У цьому плані університет свою функцію й виконує.

У цьому виші підтримують багаторічні традиції. Наприклад, продовжують зустрічати власних випускників у першу суботу червня кожного року, розповідають про зміни, що відбуваються, розпитують про враження.

– Усе більше випускників приїжджає до університету, і щоразу ми переконуємось, що інформація про нього залишається в них на тому інформаційному рівні, з яким вони випустилися. Про те, що тут відбуваються зміни, вони не знають.

Іноді Павло Володимирович особисто проводить екскурсії по університету. Ректор дуже пишається, що вдалося зберегти й оновити просторі аудиторії. Розповідає, що намагалися зробити так, щоб студенти максимально поринали у сферу, в якій працюватимуть у майбутньому. Тут і економічно орієнтовані аудиторії, і аудиторії митного контролю, і імітація центру обслуговування платників податків. Не обійшли увагою й гуманітарні науки. Є навіть мінімузей релігій світу. З не меншою гордістю ректор розповідає про викладачів університету.

— У нас працюють близько 70 докторів наук, близько 200 кандидатів наук. Дуже мало залишилося викладачів не кандидатів і не докторів, але й вони працюють над тим, щоб здобути певну вчену ступінь. Якщо 4 роки тому було лише 30 докторів наук, то зараз їх кількість збільшилася більш ніж удвічі. Були періоди, коли нас віддавали в МОН, деякі кафедри та напрями зникали, але зараз ми все відновили.

На сьогодні в університеті працюють кафедри, педагогічні інститути, також тут активно займаються підготовкою та перепідготовкою держслужбовців.

– Буквально напередодні нам повідомили, що ми виграли конкурс на 340 місць з підвищення кваліфікації державних службовців. У нас був ліквідований інститут підвищення кваліфікації, зараз він відновлений, активно працює. Розширюється лікарня при університеті, відновлено інститут наукових досліджень, який також був ліквідований, а всі працівники звільнені. Тобто всі підрозділи, які були так чи інакше ліквідовані, знову запрацювали.

Кількість студентів у цьому році збільшилась. Очікують на збільшення і в наступному навчальному році.

– У нас є тенденція до збільшення кількості киян, які хочуть навчатись в університеті. Більше того, до магістратури нашого закладу вступає все більше київських студентів з великих та престижних вишів, що свідчить про неабияку довіру до університету. Також до нас вступає все більше випускників шкіл Ірпеня.

Якщо 5 років тому до закладу вступало лише 8 ірпінців, то у 2018-му – вже 50. Всього школи міста торік закінчили 120 випускників.

– Чому саме так відбувається? Змінюється імідж університету, все більше майбутніх абітурієнтів знають, що в ньому відбувається багато правильних змін, які сприяють розвитку закладу.

Павло Володимирович вважає, що одним із найголовніших завдань, що стоїть перед викладачами, докласти подвійних зусиль, щоб виховати в цьому виші різносторонніх фахівців, адже початкові знання студентів не завжди відповідають вимогам цього закладу.

— Основною функцією ЗНО було прибрати корупцію. Цю проблему начебто вирішили, але ЗНО — це тест. Фактично, тобі потрібно поставити хрестик біля правильної відповіді. Екзамен від тесту відрізняється тим, що тобі цю відповідь потрібно сформулювати в голові. Це різні речі. Коли ти приходиш на виробництво і перед тобою ставлять завдання — ніхто не запропонує тобі тест з відповідями, ти повинен сформулювати це в голові й видати варіанти його вирішення. Тобто, вирішуючи одну проблему, фактично пропустили основне — набір знань у голові майбутнього спеціаліста. ЗНО має право на життя як одна з форм перевірки знань, але в житті з тестами не так вже часто й зустрічаєшся.

За приклад ректор бере власний досвід і розповідає, як йому, ще студентові, доводилося вирішувати складні завдання.

– Коли я був курсантом, ми на 3-му курсі вивчали ракетні двигуни, у нас був великий музей різних їх елементів. Якось наш викладач змоделював нам таку ситуацію: нібито на город впав турбонасосний агрегат. Він запропонував розказати нам про характеристики цього двигуна: яке в ньому пальне, які параметри двигуна… Шляхом тестування ти не даси відповіді, для цього мають бути знання та розвинена логіка, щоб зорієнтуватися в ситуації. Наш викладач так перевіряв, чи зможемо ми правильно відреагувати на таку ситуацію, спонукав нас продумувати наші дії.

Павло Володимирович пояснює, що ЗНО – це наслідок кампанії боротьби з корупцією, а з нею почали боротися, коли зменшили заробітну плату викладачам.

– Коли викладача, який багато років працює над собою, над своїм статусом та досягненнями, фактично понижують у посаді, матеріально прирівнюючи до низькокваліфікованих працівників, і змушують виживати, тут важко буде спрогнозувати реакцію людини на такі обставини. Усі люди різні. Можливо, потрібно було не вводити ЗНО, а просто мотивувати викладачів, підвищивши їм заробітну плату…

Ректор упевнений, що такі нововведення позначатимуться на економіці.

– Настає час спеціалістів, які ставлять хрестики, через що знижується рівень економічного розвитку, оскільки немає фахівців, які можуть логічно думати. У певний час доведеться обирати: або хороших спеціалістів, або людей, які вміють ставити хрестики.

Чому абітурієнтові варто обрати цей виш

Кожен рік у виші вводять нові спеціальності. Вже розпочали навчання за спеціальністю «Філологія», готують перекладачів з англійської мови, відкрили магістратуру за спеціальністю «Тренер зі спорту» та з міжнародного права. Подали документи на нові спеціальності: учитель історії та учитель математики. А ще відкрили спеціалізацію «Фітнес і рекреація», ввели повне начитування лекцій англійською мовою для однієї з груп фінансів. А вже наступного року збільшать кількість англомовних програм та залучать більшу кількість іноземців.

– Зараз у нас навчається близько 20 іноземців, хоча в 2015 році не було жодного. За цей час ми зробили певні кроки в цьому напрямку, але в перспективі плануємо все більше уваги приділяти цьому питанню. Іноземців цікавить англійська мова. Тож її введення в університет як базової є необхідним. Навіть для контролю документів у закладі це доволі важливо.

Особливо актуальне мовне питання і для юристів, каже ректор, адже європейське право не перекладається українською мовою. Не знаючи мови, неможливо практикувати на чужій території, а практики, адвокати, які не володіють такими знаннями, не зможуть відстоювати інтереси в суді. Для цього потрібно вивчати іноземне законодавство, їх систему їхньою мовою.

– Ми добре знаємо наш закон, нашу правову систему, а чужої не знаємо. Шляхом порівняльного аналізу її не вивчиш, потрібно починати з основ, а це окремі спеціальності. Тому ми будемо рухатися в цьому напрямку, будемо рухатись у бік Європи, оскільки збільшується кількість міжнародних економічних злочинів і їх потрібно вивчати та вміти протидіяти їм.

Цього року університет долучився до міжнародної ініціативи «Один пояс, один шлях». Туди увійшло 5 університетів, директором програми було обрано українського представника — директора Департаменту стратегічного розвитку та міжнародного співробітництва ДФСУ Анатолія Александрова. Центром розвитку напрямку став Національний університет державної фіскальної служби України.

Ректор упевнений, що навчальний заклад подолає демографічні труднощі та впорається з відтоком абітурієнтів у країни ЄС, бо завжди шукає нові шляхи та пропонує студентам гідну освіту.

— Це буде правильний життєвий вибір. Зараз в Ірпені вистачає місць у гуртожитках, студенти мають достатній вибір житла за досить прийнятними цінами. Ми не закриваємо університет на зиму й маємо повне аудиторне навантаження. Небагато навчальних закладів пропонують такий рівень навчання та проживання.

Павло Пашко додає, що в навчальному закладі студенти отримують знання, які стануть основою для їх подальшого зростання та розвитку. За його словами, обираючи цей університет, студенти обирають перспективне майбутнє на захисті економічних інтересів країни.

 

П’ятниця, 15 Травня 2020
12:36

В Ірпені +2 хворих на COVID-19

За минулу добу, 2 підтверджено нових випадка на COVID-19 в Ірпені. По регіону підтверджені випадки розподілились наступним чином: ...

Понеділок, 16 Вересня 2019
12:44

Ірпінці  скаржаться  на погану якість  води

На сайті  електронних  петицій мешканка Ірпеня  зареєструвала  петицію до Ірпінської  міської ради «Незадовільна  якість  води в  м. Ірпінь». ...

Четвер, 19 листопада 2020
12:24

ЗА ДОБУ НА КОРОНАВІРУС ЗАХВОРІЛИ 785 МЕШКАНЦІВ КИЇВЩИНИ

В Київській області за даними обласного лабораторного центру 19 листопада 2020 року на 10:00 офіційно підтверджено вже 27346 випадків ...

Понеділок, 16 листопада 2020
11:50

648 мешканців Київщини захворіло на COVID-19 за минулу добу

Пресслужба Київської обласної державної адміністрації повідомляє, що за минулу добу на коронавірус захворіли 648 мешканців Київщини. В ...