Річка Ірпінь затопила селище Демидів

Річка Ірпінь, на якій вивели з ладу гідротехнічні споруди й вода не дала окупантам можливості рухатись далі – почала затоплювати села.

За словами мешканців, річка яка має 10-метрове русло, нині розлилась до двох кілометрів і вода почала наступати на селище. Для пересування мешканцям тепер потрібні човни, а найбільше в Демидові потерпає східна частина селища.

«Пливемо з вулиці Садова, перепливаєжмо на вулицю Ірпінськку – це в нас така переправа зроблена,тому що по іншому ніяк», – кажуть місцеві.

Наразі дамба на річці не герметична й має труби в підземній частині. Їх намагались закрити, та це не врятувало хати від підтовлення.

«Тиск води великий і воно мішки з піском повидавлювало. І зараз вода за місяць дуже сильно піднялася», – пояснив активіст Володимир Костюченко.

Аби відкачувати воду, яка постійно прибуває, мешканці самостійно встановили мотопомпу. Також купують пальне для неї. Однак, щоб повністю відкачати воду – не вистачає потужностей насосу.

«Ми утримуємо рівень такий, який він є на сьогоднішній момент. Зараз погреби всі затоплені, корови стоять підтоплені, у воді їх не погодувать, ну і кури й скотина все воно в такому стані. Люди бідують і плачуть», – каже Володимир.

За словами місцевого мешканця Віктора, він намагався боротися з водою своїми силами. Проте вода у хату просочується через підлогу, нині все затоплене. Ходити можна лише в гумових чоботях.

«Погреб затопило, скважину затопило. Загалом, все, що було все затоплено. Скрізь вода, в нас тут повна Венеція», – зауважив Віктор.

За підрахунками місцевих активістів, майже п’ятдесят будинків підтоплено. А в близько сотні – вода стоїть у погребах. Все через підрив греблі окупантами. Гирло Ірпеня набралось водою.

Сам Демидів, як і сусідіні села місяць були в окупації. Звільнили цю частини Київщини першого квітня. Однак, досі – тут немає електроенергії, газу, а зв’язок та інтернет працюють не стабільно.

«Майже з першого дня війни немає електроенергії, немає газу, все підтоплено. виживаємо таким чином – хто як може так і виживає. На кострі готуємо. у кого є мангали готуємо, у кого є у печах, що залишилось», – каже мешканка села Ніна Сивашенко.