10:36/Ірпінь
«Бачила зачистку з власного вікна»: історія військового медика, яка евакуювалася з Ірпеня у Вінницю
П’ятниця, 15 Квітня 2022 | 15:00
Ганна Ладєєва понад місяць тому виїхала до Вінниці з Ірпеня із сином Анатолієм, якому 2,5 роки. Чи залишати дім, вагалася 13 днів. Спочатку бомбардування пересиджували в коридорі, згодом — у підвалі багатоповерхівки, де мешкали. Свою історію жінка розповіла Суспільному.
«Артилерія працювала, міномети, касетні боєприпаси. Коли їх чуєте, то ви будете розрізняти. Просто потрібен час, щоб зрозуміти, яка загроза. Через телеграм канал знала, коли із Білорусі вилітають літаки, які та скільки. Могла собі розрахувати», — розповідає Ганна Ладєєва.
Жінка уміє розрізняти види загрози, адже має бойовий досвід. Вона — підполковник медичної служби. Три ротації була у зоні бойових дій. Востаннє на восьмому місяці вагітності.
У рідному місті допомагала українським військовим. За словами Ганни, була свідком роботи російських корегувальників.
«Ми були з Толею в підвалі о 3 ночі. Коли реактивна артилерія закінчила працювати, перерва була. Я піднялась вище по сходах. Почула, як він каже: «Работаєм». Потім він закричав залп і пішов обстріл», — згадує жінка.
Виїхати з Ірпеня вирішила шостого березня. На той час у місті уже був зруйнований міст.
«Коли активно почали працювати гради, під моїм домом почав працювати корегувальник. Бачила зачистку з власного вікна. Розуміла, цей бік скоро буде під окупацією, — каже Ганна Ладєєва, — Сьомого березня зранку виїхали. Нам пощастило, що змогли перетнути міст».
У Вінниці Ганна Ладєєва допомагає колегам: шукає та збирає допомогу захисникам. За національністю вона росіянка.
«Я не росіянка, я «русская» за національністю. Коли у нас зʼявилася Російська Федерація? Після розпаду союзу. Правильно? І з тим, що в них трансформувалося в якусь фрікову народність, я не хочу себе ототожнювати», — каже жінка.
У російському Іваново прожила 3 роки. Цього, каже, вистачило, аби відчути і зрозуміти ставлення росіян до України.
«Із 1995 по 1998 роки мала змогу побачити, як розвивалася ця народність. У них йшло, що Україна — це Чорнобиль. Продукти з України отруйні. Це можна було почути від звичайних людей на ринку, коли йдеш щось купувати. Цукор з України — це страшне зло. Для мене це нація, яка має весь час когось ненавидіти», — говорить Ганна.
Жінка вважає, що Україні дуже не пощастило із сусідами, але вона неодмінно переможе у цій війні. Також розповідає, що її сестра Тайра досі в полоні у російських військових.
«Нам потрібно ще зовсім трохи часу і ми все зробимо для того, аби наші діти жили у вільній і щасливій країні», — каже Ганна.
Термінові, важливі і перевірені повідомлення про російсько-українську війну та інші події міста та Приірпіння читайте на нашій сторінці у Facebook та у Telegram-каналі.
Джерело: suspilne.media
Всього комментарів: 0