Жителька Ірпеня висадила на Галичині картоплю, яку привезла з окупації у тривожній валізці

Упродовж тривалого часу Наталія Федукіна разом із чоловіком Геннадієм та дочкою Тетяною жила на око­лиці Донецька, неподалік аеропорту. Однак 2014 року, коли внаслідок обстрілів була зруйнована домівка, мусили звідтіля втікати.

Сім’я оселилась у місті Ірпені Київської області, де на заощаджені гроші придбали нове житло. Проте через вісім років ракети та снаряди «старшого брата» наздогнали Федукіних і там. Тож знову довелося спішно покидати обжиті місця.

Цього разу родина опинилася аж на заході України. Постраждалі знайшли тимчасовий притулок неподалік Львова – в одному зі спорожнілих будиночків садового товариства «Сингал», що на території Суховолівської сільради.

«Звісно, важко було вкотре розпочинати життя з нуля. Добре, що нас підтримували місцеві жителі – як матеріально, так і морально…» – розповідає Наталія Федунків.

А ще позбуватися стресів допомагає жінці… робота на землі. Тож щойно зійшов сніг, вона взялася копати город. Невдовзі висіяла горох, петрушку, кріп, салат, щавель.

Уже в квітні вдалося висадити карто­плю. До речі, у декілька борозенок господиня поклала бульби, які прихопили зі собою, покидаючи Київщину. Решту насіннєвих плодів дали сусіди.

Згодом пані Наталія придбала розсаду капусти (звичайних сортів та цвітної), помідорів, перцю, котра успішно при­жилися на ділянці. Водночас тут зійшли морква, столові буряки, спаржева квасо­ля. Тягнуться до сонця і зелена цибуля, базилік, рукола, які ґаздиня теж старанно доглядає. Таким чином не лише вдається відволікатися від настирливих думок про війну, а й економити гроші. Бо все вирощене потрапляє до столу, відтак немає потреби ходити на ринок.

Термінові, важливі і перевірені повідомлення про російсько-українську війну та інші події міста та Приірпіння читайте на нашій сторінці у Facebook та у  Telegram-каналі.

Джерело: Високий Замок