15:02/Ірпінь
Працювали на генераторі, без зв’язку, а інколи надії на порятунок: історія виживання Ірпінського пологового будинку в окупації
Середа, 14 Вересня 2022 | 13:00
Чотирнадцять днів окупації там народжувались діти і рятувались поранені цивільні. Щемку та відважну історію виживання без зв’язку, світла, води, а інколи – й надії на порятунок, розповіла Наталія, лікарка Ірпінського пологового будинку.
Пані Наталя розповіла, що у першi дні, коли точилися бої в Гостомелі, Бучі й Ірпені. Шибки дрижали від ранку й до ночі через вибухи. Вулицями їздили V-танки. Не було зв’язку, електрики, води. А ми приймали пологи і оперували поранених цивільних.
« Моя зміна почалася 26-го лютого. Вже тоді навколо гуркотіло, а лікарня опинилась в оточенні. Вагітних жінок везли до нас. Робили кесареві розтини, приймали пологи. І все це – під постійними обстрілами. Робиш анестезію на операції – все тремтить. Кожного разу боялися, що зараз нас всіх накриє. А потім вулицями поїхали V-танки. Дивишся і думаєш: «А якщо розверне пушку?» Від пологового тоді нічого б не лишилось.
Першого березня вимкнули освітлення. Працювали на генераторі, щоб прогріти лікарню на ніч чи дати світло в операційну. Лікарі спали в одязі на перших-ліпших ліжках, бо падали від утоми. Жінки з немовлятами тіснилися на матрацах, у коридорах, укутані, мов ті орлиці. Та ніхто не панікував, ніхто не вчиняв істерик», – говорить лікарка.
Низький уклін місцевому населенню, допомагали нам. Хлопці достали купу ліків, приносили курей, консерви. Наталя пам’ятає, хтось приніс відро теплого курячого бульйону. Уявляєте? Зварили десь. А місцевий лікар щовечора стежками ходив додому. Курочок годував і варив гарячий суп чи кашу. Ми в ординаторській під світлом ліхтариків вечеряли, чай пили – а він нам їжу приносив.
За словами лікарки, третього березня почали привозити поранених цивільних. Окупанти просто відстрелювали мирних, як мішені… Хлопець із кульовим у хребет. Чоловік із легеневою кровотечею.
«Хіба у нас були хірурги для таких операцій? Але допомогу потрібно надавати. Оперували наші акушери-гінекологи. Потім знайшли ще двох місцевих хірургів, вдалося їх привезти. Ми давали наркоз, знеболювали, переливали, робили все, що могли», – згадує медикиня.
Вонва також розказує, як привезли хлопця з простреленою стегновою артерією. Аж раптом у нього – зупинка серця. Реанімували, запустили, перев’язали. А далі? Треба рятувати ногу від гангрени, а ми заблоковані. Або приїхала машина з білими пов’язками і написом «ДЕТИ». А там 11-річна дівчинка на задньому сидінні без тями, прострелена голова. Це був жах. Усі плакали, така вона гарненька. Надали їй допомогу, рану закрили, і вона за два дні прийшла до тями. Усіх впізнала, заговорила.
Того дня до пологового заїхали окупанти. Вийшли з автоматами. Дівчата не витримали. Почали кричати: «А дівчинку маленьку за що? Це що, військовий об’єкт?» Вони розвернулися і поїхали. Всі перехрестилися, бо думали, що то кінець.
«Хочу висловити глибоку вдячність нашим керівникам, які були поруч. Завідувачка пологового, як матір, про всіх піклувалася, заспокоювала. Два чоловіки, які були на партнерських пологах із жінками, нам і підлогу мили, і воду носили, у всьому допомагали. Ми жили як одна велика родина», – додає Наталя.
Директор лікарні, Антон Довгопол, весь час намагався з Бучі прорватися до пологового. Два рази йому це вдалося. Привозив ліки, продукти, воду. А на третій раз окупанти його не випустили. У лікарні тоді закінчувалася їжа, дизпалива для генератора лишалося на добу, тяжкі поранені потребували евакуації. І 8-го березня сталося диво! У двір пологового заїхав лікарняний бус у супроводі російських танків. А за кермом – директор пологового. Лікарі забрали з машини їжу, смаколики, воду, а туди завантажили тяжких хворих: ту дівчинку і хлопців із пораненням хребта і стегна.
Дев’ятого березня вдалося евакуюватися і решті. Спочатку зеленим коридором забрали жінок із дітьми. Останньою машиною їхали медики.
«Як добирались, я вже не пам’ятаю, бо і стріляли, і бомбили, і огородами їхали. У мене ще довго перед очима стояли ті картинки. Та у квітні ми повернулись у пологовий. Відмили, почистили, налагодили роботу», – говорить лікарка.
Термінові, важливі і перевірені повідомлення про російсько-українську війну та інші події міста та Приірпіння читайте на нашій сторінці у Facebook та у Telegram-каналі.
Джерело: bigkyiv.
Всього комментарів: 0