Святкова вечеря у родинному колі. Митрополит ПЦУ розповів про традиції та особливості різдвяного Святвечора в Україні

6 січня, на Святвечір – тобто ввечері перед Різдвом Христовим — віряни згідно з традиціями збираються на святкову вечерю у сімейному колі.

«Віряни між Великим Повечір’ям та різдвяною Божественною Літургією збираються по своїх домівках на т. зв. «Святу вечерю». У різних куточках України традиції цієї передріздвяної вечері досить різноманітні, й не обов’язково на столі є дванадцять страв», – пояснює у колонці для НВ митрополит Львівський та Сокальський Димитрій.

За словами священнослужителя, на Волині, Поділлі, Наддніпрянщині та Слобожанщині різдвяні вечері були «голодними», тому що до зустрічі Богонемовля Ісуса потрібно було приготуватися суворим постом, який поглиблювався з 2 січня.

«На столах у господарів стояла кутя, узвар та інші різноманітні пісні страви. В Галичині така вечеря була особливою, з різноманітними пісними стравами та рибою. Таку передріздвяну вечерю називають «святою і спільною вечерею» для всього роду. Тому обов`язково згадували при такому застіллі про померлих. Як правило, весь день 6-о січня у навечір’я Різдва не снідали і не обідали – всі готувалися до святкової вечері», – зазначив митрополит Димитрій.

Згідно з церковними та народними традиціями, у цей день усі члени сім’ї повинні знаходитися вдома і відразу після настання темряви сідати за святково прибраний стіл.

«Кожна подробиця та деталь традиції при столі мала віще значення, і все було так вибудовано, щоб у достатку родині прожити наступний рік. У Великій Україні вечерю носили до своїх близьких родичів: онуки до баби і діда, племінники до тітки й дядька, хрищенники до хресних батьків, як кому траплялося. Носили вечерю і до баби-повитухи, бо всім у селі вона була за родичку», — наголошує священнослужитель.

А як тільки завершувалася вечеря, всі домашні готувалися до відвідування храму Божого та прославлення Новонародженого Христа Спасителя колядками та щедрівками.

Джерело: nv.ua