В Україні восени злетять ціни на продукти харчування: що сильно подорожчає

Кандидат економічних наук і незалежний експерт Олександр Хмелевський впевнений, зниження цін на базові продукти влітку – це тенденція тимчасова.

“Хоча за останній місяць ціни на товари стабілізувалися, а на деякі навіть знизилися. Однак восени нас чекає чергове зростання цін. Зростання цін на продукти харчування є загальносвітовою тенденцією, яка обумовлена, як дефіцитом ряду продуктів (запаси зерна знаходяться на мінімумі за останні 7 років), так і емісією долара та інших світових валют, що призводить до зростання інфляції”, – зазначив експерт.

Що може подорожчати восени

Українці вже в наступному сезоні зможуть відчути на собі зростання інфляції. Подорожчають, швидше за все, базові продукти – м’ясо, молоко, яйця.

“Оскільки аграрний сектор України орієнтований на експорт, особливо це стосується виробництва зерна та олійних культур, то зростання цін на світових ринках призводить до зростання експорту та зростання цін в Україні. Зростання цін на зернові культури, які використовують для виробництва кормів для відгодівлі худоби та птиці, призводить до зростання цін на м’ясо, яйця, молоко”, – звертає увагу фахівець.

Хмелевський зазначає, що молочна галузь в Україні продовжує падати, а поголів’я корів постійно скорочується. Частину молока Україна вже імпортує. Крім того, відбувається масова фальсифікація молочної продукції коштом використання пальмової олії та інших компонентів.

“Дефіцит молока і залежність від імпорту призводять до зростання цін на молочну продукцію. На подорожчання продовольства також впливає зростання цін на паливо, газ, електроенергію”, – додає Хмелевський.

Ціни на продовольство досягли максимальної позначки за 13 років

Експерт нагадав, що хоча в останній місяць спостерігається зниження цін на електроенергію, проте восени з настанням опалювального сезону, ціни істотно зростуть.

“До підвищення цін також призводить зростання податків. У разі прийняття Верховною Радою законопроекту № 5600, який передбачає введення мінімального податкового зобов’язання на селянські господарства, фермери закладуть нові податки в ціни на свою продукцію. Також до зростання цін призведе запуск ринку землі, адже всі витрати на купівлю землі і зростання орендної плати аграрії теж переведуть на споживачів. Тому восени нас чекає чергова хвиля подорожчання, яка охопить всі продовольчі товари. Ну а взимку буде сезонна хвиля подорожчання овочів і фруктів”, – резюмував Хмелевський.

Чому зросли ціни цього року?

Експерт з питань АПК, керівник комітету з аграрних питань Української асоціації бізнесу і торгівлі Яна Казьміна вважає, що на нинішній урожай і ціноутворення істотно вплинули погодні умови, тобто пізня весна. Ціни на овочі та ягоди можна було спостерігати “космічні”.

“Якщо ми розглядаємо шість місяців з початку 2021, то свої корективи внесла пізня весна, що своєю чергою відбилося на ціновій політиці овочівництва та ягідництва. Ціни на перші овочі врожаю в червні поки високі. Наприклад, кілограм свіжої редиски досі коштує 45-60 гривень, а рік тому було дешевше на 25-30%. Крім цього, рік тому рання полуниця продавалася вже у квітні, в цьому – на два тижні пізніше і ціни захмарні – до 250 гривень за кілограм”, – зазначає Яна.

М’ясо і риба не всім по кишені

Вартість м’яса і риби в цьому році значно зросла, якщо порівнювати з минулим. Але не всі сім’ї можуть собі дозволити купувати вдосталь таку продукцію. Це призвело до зниження його споживання на внутрішньому ринку країни.

“Ще важливим фактором підвищення цін на м’ясо і рибу вплинуло зниження його споживання на внутрішньому ринку України. За оцінками економічних експертів, українець з’їдає м’яса всього 53-54 кг на рік при нормі 92 кг, а європеєць – 94 кг. Вся справа у вартості м’яса і пересічний українець вибирає власним гаманцем. Таким чином, через знижений попит споживання на внутрішньому ринку ціна на м’ясо зростає і ціни на корми для худоби зросли на 30%, що врешті-решт відіб’ється на споживача”, – вважає Казьміна.

Також експерт зазначила, що на підвищення цін на продовольство вплинула і пандемія. На внутрішньому ринку залишилися тільки “сильні” гравці великого і середнього бізнесу, практично витіснивши маленькі господарства.